19:30
Пам'ять голоду - пам'ять серця

     Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. У світі сталося багато страшних трагедій. Були різні війни, катастрофи, які забирали життя людей. Але найстрашнішою трагедією в Україні був голодомор, особливо, якщо враховувати те, що він був створений навмисно.

     Нашу Україну називали «житницею Європи». Хіба можна уявити, що народ-хлібороб помирає від голоду? Хіба можна уявити, що людина збирала урожай, раділа, що зможе прогодувати свою родину, а наступного дня влада все забирала, не лишаючи ані зернини?

     22 листопада в гімназії була проведена акція для початкової школи «Поділися хлібом – врятуй життя», де учні дізналися від старшокласників про найдорожчу святиню українського народу – хліб, як його шанували, а також почули страшне слово – голод. Кожен клас отримав чорну хлібину та розділив його на шматочки і з’їв в знак пам’яті всіх дітей, що загинули під час Голодомору.

     23 листопада пройшов поетичний захід «Пам'ять голодомору, пам'ять серця», на якому звучала поезія та проза про голодомор. Кожен декламатор мав частинку пазла, з якого потім утворилося велике серце, як знак того, що ми не забули, що ця трагедія живе у наших серцях.

     Пройдуть роки, минуть десятиліття, а трагедія 1933 року все одно хвилюватиме серця людей. Кажуть, що минуле не належить нікому зокрема. Воно – надбання нинішніх і майбутніх поколінь, бо саме їм належить винести з нього всі найсерйозніші уроки, щоб подібні людські трагедії не повторилися. Ніде і ніколи!

 

Категорія: Останні новини | Переглядів: 105 | Додав: Zhuk | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]