13:20
Гімназисти на Святі міста

Скільки стежин і доріг є на світі…

А скільки протоптано їх на душі.

Скільки зустріли ми сонця привітів

З росою ранковою на спориші…

На них ми свої залишали тривоги,

Вершин досягали, і вражень нових.

Та завжди вертались до того порогу,

Де чули дитинства ми радісний сміх.

Де завжди чекали нас батько і мати,

Де пахнув завжди свіжоспечений хліб.

Де безтурботно так можна поспати

З яких не прийшов би далеких доріг.

Там може і тіло й душа відпочити,

Там можна забути про біди свої.

Там крила міцніють, щоб знову летіти

В незвідані далі, в далекі краї.

Тож де б на наша доля нас не водила,

Щоб завжди дороги привести могли

До місця святого, де ми народились,

До рідних людей, що життя нам дали.

 

                                                  Любов Таборовець

Категорія: Останні новини | Переглядів: 332 | Додав: Zhuk | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]