- отримають навички волонтерської роботи;

- відчують себе активними учасниками життя місцевої громади.

VІІ. Методи реалізації:

- дослідницько- пошукова робота;

- спостереження;

- групова співпраця;

- практична робота.

 Координатор програми: директор школи К.І.Скляр.

Цьогоріч уже розпочалася робота над даним проектом. На офіційному сайті навчального закладу http://gimnasia1.ucoz.ua/news/gimnazija_tv_4/2013-06-04-105 створено віртуальну музейну сторінку історії гімназії, де розміщено фотографії, фотопрезентації випускників школи різних часів, а також звернення до колишніх учнів із пропозицією про співпрацю.

 

1.5.             Власний шлях в інноваційній експериментально-дослідницькій діяльності

 

На початку ХХІ ст. людство ввійшло в нову стадію свого розвитку – вчені й політики, підприємці й педагоги все частіше говорять про настання інформаційної ери. Сучасне життя досить складно уявити без використання комп’ютерної техніки. Наш час – це епоха постійних змін у технологіях, зокрема в освітніх, а використання персонального комп’ютера є стрижнем інформаційних технологій навчання.

Концепція Національної програми інформатизації підкреслює, що «інформатизація освіти спрямовуватиметься на формування та розвиток інтелектуального потенціалу нації, удосконалення форм і змісту навчального процесу, впровадження комп'ютерних методів навчання та тестування, що дасть можливість вирішувати проблеми освіти на вищому рівні з урахуванням світових вимог. Серед них - індивідуалізація навчання, організація систематичного контролю знань, можливість враховувати психофізіологічні особливості кожної дитини тощо. Результатами інформатизації освіти мають бути: розвиток інформаційної культури людини (комп'ютерної освіченості); розвиток змісту, методів і засобів навчання до рівня світових стандартів».

 Перед сучасною школою постало завдання адаптації учнів до життя в інформаційному суспільстві через формування відповідних компетентностей у процесі навчання. Важливого значення набуває відповідна підготовка як учня, так і викладача до використання ІКТ. Вона передбачає оволодіння вчителем певними. уміннями та навичками, які свідчать про його досконале володіння комп’ютером на рівні середньо досвідченого користувача. А саме – підготувати персональний комп’ютер до роботи, прочитати перелік програм, запустити необхідну програму на виконання, вміти зберегти інформацію, скористатись принтером. На превеликий жаль, більшість вчителів не готові до застосування ІКТ саме з цієї причини.

 З ІКТ може працювати лише той вчитель, який користується всім арсеналом традиційних методик. Урок у комп’ютерному класі вимагає від викладача додаткових психологічних та методичних зусиль.

 Не всі вчителі психологічно готові до використання ІКТ, розуміють тенденції розвитку інформаційних технологій, можливості та результати їх впровадження.

Управління інноваціями здійснюється на основі принципу інноваційності, що передбачає зміну завдань управлінської діяльності, мети, змісту, форм та методів роботи. Метою управління навчальним закладом, що здійснює інноваційну діяльність, вважається постійне оновлення освітнього процесу, що дає позитивні результати; змістом – виконання керівником модернізованих управлінських функцій: функції прогнозування, консультативної, менеджерської, представницької функцій, запровадження нових форм та методів управління.

Науково-методичне забезпечення інноваційної діяльності

Робота з педагогічними кадрами становить основу для інноваційних процесів, головними причинами гальмування яких є психологічні проблеми: зміна педагогічного менталітету, позбавлення педагогічних стереотипів та настанов. Саме розв’язання цієї проблеми є пріоритетним завданням управління інноваційної діяльності.

 Основними засобами подолання опору педагогів впровадженню змін можна вважати такі:

• навчання і консультування педагогів;

• залучення педагогів до участі у розробці планів впровадження інновацій;

• своєчасна допомога і підтримка;

• кооптація ( надання пріоритетної ролі тому, хто чинить опір);

• спонукання, переконання;

• власний приклад творчої діяльності.

З метою ефективного впровадження інновацій спочатку потрібно досягти відповідного рівня індивідуальної технологічної готовності вчителя . На думку видатного педагога А.Дистервега, без прагнення до наукової роботи вчитель потрапляє під владу трьох демонів: механічності, рутинності, банальності. Рівень майстерності вчителя залежить від здатності педагога до творчо-пошукової роботи.

Використання інформаційних технологій на уроках може відбуватися різними способами, це залежить від низки факторів, найважливішими з яких вважаємо такі: потреби конкретного уроку, рівня володіння різними програмами, наявності матеріально-технічної бази для впровадження ІКТ.

Оскільки на сьогоднішній день в нашому навчальному закладі не можливо створити середовище «1 учень – 1 комп’ютер», у своїй роботі вчителі - предметники надають перевагу впровадженню таких технологій:

 • Мультимедіа (проекти, презентації);

• окремі типи файлів (зображення, відео-, аудіо-, анімації);

Використання мультимедійних засобів, а саме - проектного методу при навчанні передбачає декілька основних напрямків реалізації педагогічної діяльності. Цей метод має багато переваг перед традиційними, оскільки, працюючи над проектом, учні діють не шаблонно, а знаходять власний шлях розв’язання поставленої задачі, вчаться користуватися різними джерелами інформації, переробляти її та відбирати найголовніше. Учень під час створення проекту(презентації) повинен розробити план викладу матеріалу, конкретизувати матеріал ілюстраціями та ключовими словами або текстом, встановити логічний зв'язок між слайдами, зробити висновки. Підготовка до захисту готового проекту вимагає відпрацювання вміння представити отримані результати в такій формі, щоб вони були цікаві і зрозумілі слухачам. Таким чином, робота з проектної системи вирішує багато педагогічних завдань: створення позитивної мотивації в процесі навчання (забезпечується інтересом до обраної теми проекту, можливістю спробувати свої сили в самостійній творчій роботі та демонстрації результатів перед компетентною аудиторією); формування навичок розумової праці, узагальнених інтелектуальних вмінь у процесі пошуку інформації; вироблення прийомів колективної праці, розвиток письмового і усного мовлення, оскільки результати роботи представляються у вигляді ілюстративного матеріалу та тексту, а сам проект захищається в усній формі перед аудиторією.

 На уроках вчителі достатньо часто використовують групові інформаційні проекти (презентації). Для розробки презентації учні діляться на групи. В групах учасники проекту самостійно розподіляють ролі, які вони будуть виконувати: «генератор ідей» - задає структуру самого проекту і його проекту; «теоретик» - проводить презентацію проекту; «практик» - узагальнює та аналізує, робить висновок; «виконавець» - створює слайди; «критик» - корегує пошук, аналізує та узагальнює нові факти.

 Використання мультимедійних технологій свідчить, що їх упровадження підвищує ефективність засвоєння матеріалу, інтенсифікує процес навчання, стимулює інтерес учнів як до знань, так і до процесу їх отримання. Важливість застосування мультимедійних засобів полягає в тому, що вони вносять в урок "цікаву новизну", яка за своїм змістом і формою викладу дає можливість відтворити за короткий час значний за обсягом матеріал, а також по-новому його з'ясувати, викликати в учнів нові образи, поглибити здобуті знання.

 Впровадження в структуру уроку елементів мультимедіа дозволяє здійснити одночасну передачу різних видів інформації. Як правило це означає поєднання тексту, звуку, графіки, анімації та відео. Запам’ятовування інформації відбувається таким чином: якщо сприймається лише слухова інформація, то засвоюється 20% матеріалу; якщо інформація отримується лише за допомогою зору, то запам’ятовується до 30% матеріалу. За умови комбінованого поєднання слухового та зорового каналів інформації людина спроможна швидко засвоїти до 60% отриманої інформації. Таким чином, використання мультимедіа сприяє кращому вивченню навчальної інформації на уроках.

 Активна роль інформаційних технологій в освіті обумовлена тим, що порівняно з традиційними навчально-методичними засобами комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання забезпечують нові можливості, а також дозволяють реалізувати сучасні педагогічні технології навчання на більш високому рівні, стимулюють розвиток дидактики та методики.

У рамках проекту проведено оснащення кабінету інформаційних технологій:

- придбано мультимедійний проектор і екран;

- комп’ютери;

- інтерактивну дошку;

- проведено капітальний ремонт кабінету біології;

- створено сучасні кабінети математики, історії та географії.

 

 Назва інновації, над якою працює колектив навчального закладу: Технологія розвитку творчої особистості

Суть інновації:  Технологію Альтшуллера протягом тривалого часу з успіхом використовували у роботі з дітьми на станціях юних техніків, де і з´явилася її друга частина — творча педагогіка, а згодом і новий розділ ТРВЗ — теорія розвитку творчої особистості. У 70—80-ті роки XX ст. ТРВЗ широко впроваджували в школах і училищах, а з 1987 р. — і в дитячих садках.

   Нині ТРВЗ успішно розвивається в навчальних закладах Києва, Полтави, Харкова, Рівного, Луганська та інших міст України. У м. Одесі (під керівництвом М. Меєровича і Л. Шрагіної) працює лабораторія «ТРВЗ — педагогіка України».

   Теоретичним джерелом технології розвитку творчої особистості є закони розвитку технічних систем, пізнання яких передбачає аналіз різноманітної патентної та науково-технічної інформації. Як правило, вдосконалення технічних систем відбувається у процесі реалізації винахідницьких завдань з дотриманням відповідної системи стандартів. Значну роль при цьому відіграє систематизований інформаційний фонд, який постійно оновлюється, збагачується.

   Як точна наука, теорія розв´язання винахідницьких завдань (ТРВЗ) має свою галузь дослідження і відповідний інструментарій. Попри те, що вона виникла у техніці (технічній системі), її ідеї та механізми можуть бути використані при розв´язанні нетехнічних творчих завдань у соціальних, наукових, художніх системах, тобто в галузі психології, педагогіки, культури та ін. На відміну від методик, які становлять сукупність окремих прийомів, ТРВЗ є цілісною, самодостатньою технологією, послуговуючись якою можна розв´язувати проблеми будь-якої складності.

 За переконаннями Г. Альтшуллера, створенню загальної теорії творчості мають передувати дослідження конкретних видів творчості. Лише спираючись на окремі теорії творчості