1.2.            Формування інтересу в учнів до навчання

 

Одним із провідних орієнтирів української освіти і виховання є врахування здібностей, нахилів та інтересів школярів у процесі пізнання, що визначено Законом України "Про освіту”. Завдання створення сприятливих умов для творчого характеру навчальної діяльності дітей, які б допомагали їм самореалізуватися у складній багатогранній соціокультурній ситуації, формували потребу особистості в подальшому творчому сприйнятті світу – належить до таких, що не втрачають актуальності.

            Зацікавити,  а не дати знання в готовому вигляді − завжди було метою дидактики і теорії виховання. Інтерес є тією іскоркою, з якої згодом розгорять-ся жадоба до знань. Він − основа розвитку нахилів учнів, а отже, і їх професій-ного спрямування.

  Науковці відзначають прикрий факт, що інтерес до знань в учнів падає. З метою успішного розв’язання даної проблеми у нашому навчальному закладі застосовують активні та інтерактивні методи роботи, які активізують діяльність учнів, розвиваючи їх творче мислення, вміння спілкуватися, розмірковувати і приймати рішення.

    Застосування інтерактивного навчання здійснюється шляхом використання фронтальних та кооперативних форм організації навчальної діяльності учнів, інтерактивних ігор та методів, що сприяють навчанню вміти дискусувати. Найбільш уживаними стали :

·         При фронтальній формі роботи такі технології : "мікрофон”, "мозковий штурм”, " ажурна пилка”, " незакінчене речення”.

·         При кооперативній формі : робота в парах ("Обличчя до обличчя”, "Один – удвох – усі разом’’), робота в малих групах, " акваріум”.

·         Інтерактивні ігри : " Рольова гра”, "Драматизація”, "Спрощене судове засідання”.

·         Технології навчання у дискусії : метод "Прес”, "Обери позицію”

    Багато вчителів уже відкрили для себе переваги інтерактивних методів, які допомагають створити атмосферу творчої невимушеності й допомагають кожній дитині виявити свої можливості.

    Методи інтерактивного навчання можна поділити на дві великі групи: групові та фронтальні. Перші передбачають взаємодію учасників малих груп ( на практиці від 2 до 6-ти осіб ), другі – спільну роботу та взаємодію всього класу.    Робота в малих групах дозволяє учням набути навичок, необхідних для спілкування і співпраці. Вона стимулює роботу в команді. Ідеї, вироблені в групі, допомагають учасникам бути корисними один одному. Висловлювання думок допомагає їм відчути особисті можливості та зміцнити їх.

    Модель навчання у грі – це  побудова навчального процесу за допомогою включення у гру (передусім, ігрове моделювання явищ, що вивчаються ). Разом з працею, навчанням гра забезпечує необхідні умови для всебічного, гармонійного розвитку особистості. Важливою передумовою успішного навчання школярів є зацікавленість. Як уже говорилося, проблема зацікавленості – проблема всієї педагогіки. Навчання має бути цікавим, радісним, але водночас повинно забезпечувати глибоке засвоєння програмового матеріалу. Завдання учителя не лише навчити, а й пробудити в дітей емоційне задоволення, радість від отриманих знань і інтерес до самого їх засвоєння. В реалізації цього завдання особливої уваги заслуговує  ігрова діяльність.

Таким чином, за умови вмілого впровадження активні та інтерактивні методи навчання дозволяють залучити до роботи всіх учнів класу, сприяють виробленню соціально важливих навиків роботи в колективі, взаємодії, дискусії, обговорення. Як показали результати педагогів-практиків після запровадження цих методів можна констатувати наступні зрушення :

·         Учні набули культури дискусії.

·         Виробилося вміння приймати спільні рішення.

·         Поліпшилося вміння спілкуватися, доповідати.

·         Якісно змінився рівень сприйняття літературних творів :” замість вивчити, запам’ятати”, стало  "обдумати, застосувати”.

·         Якісно змінився рівень володіння головними мисленневими операціями  - аналізом, синтезом, узагальненням, абстрагуванням.

Загалом, інтерактивне навчання дає змогу наблизити викладання до нового, особистісно зорієнтованого  рівнята сприяє формуванню інтересу в учнів до навчання.

 

1.3.            Модернізація освітнього середовища

 

Педагогічний колектив Глобинської гімназії №1 ім. В.Є.Курченка разом із учнями, батьками та місцевою громадою розробив та розпочав реалізацію проекту, який покликаний сприяти піднесенню авторитету навчального закладу, буде корисним для громади м.Глобиного і формуватиме в учнів активну громадянську позицію. Це створення музейної кімнати «Історія Глобинської гімназії №1 ім. В.Є.Курченка в особах та особистостях».

І. Складові частини проекту:

- школа у давнину;

- учителі;

- керівники школи;

- сучасна школа;

- ними гордиться школа;

- спогади про школу.

ІІ. Мета проекту:

- залучення учнів, педагогів до вивчення історії навчального закладу;

- формування в учнів навичок пошуково-дослідницької роботи;

- розвиток в дітях навичок ініціативи, самостійності, віри в свої сили; комунікативних і організаційних навичок;

- формування активної життєвої позиції, прагнення до активних практичних дій на благо школи, громади міста, краю, України;

- виховання небайдужості до школи, її історії, традицій.

ІІІ. Актуальність проекту:

До цього часу не написана історія Глобинської гімназії №1 ім. В.Є.Курченка. З плином часу багато що забувається, зникають документи, помирають люди, які знають про історію навчального закладу в давнину. Виникла необхідність не тільки написати історію гімназії, але й створити експозицію музейної кімнати з історії школи. Реалізація цього проекту дасть можливість створити літопис школи, оформити стенди в музейній кімнаті, а в подальшому послужить для написання книги про наш навчальний заклад.

           ІV. Учасники проекту:

-  учні та вчителі Глобинської гімназії №1 ім. В.Є.Курченка;

-  батьківський колектив, місцева громада .

V. Термін: 2013-2016р.р.

VІ. Очікувані результати проекту:

- оформлення музейної кімнати «Історія Глобинської гімназії №1 ім. В.Є.Курченка в особах та особистостях»;

- створення збірки «Моя маленька Могиляночка».

Очікувані педагогічні результати:

Учні:

- отримають знання та навички пошуково-дослідницької роботи;

- усвідомлять важливість збереження історії рідної гімназії, міста;

- навчаться зіставляти свої можливості та інтереси;

- отримають досвід спілкування з різними людьми;

-аналізуватимуть, співставлятимуть факти, докази, документи, знаходити-муть правильні рішення;